Семінар -практикум на тему :

«Використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності у формуванні

творчих здібностей дітей дошкільного віку».

Мета: - Продовжувати знайомити педагогів з нетрадиційними техніками зображувальної діяльності; - Навчити практичного застосування нетрадиційних технік; - Розвивати творчі здібності педагогів. Матеріали і обладнання: - Виставка малюнків «Нетрадиційнітехніки малювання», - Виставка методичної літератури на тему «Нетрадиційні методи малювання в дитячому садку», - Аркуші формату А4, фарби гуаш, нитки і т. д., баночки з водою, пензлики, серветки. План семінару: 1. Теоретична частина. Консультація для педагогів «Нетрадиційні техніки малювання»; 2. Знайомство з нетрадиційними способами зображення 3. Практична частина 4. Рефлексія. Підбиття підсумків. 5. Використана література Хід семінару 1. Теоретична частина. Консультація для педагогів «Використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності у формуванні творчих здібностей дітей дошкільного віку». «Витоки здібностей і обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки» В.О.Сухомлинський Сьогодні проблема розвитку творчих здібностей дітей перебуває у центрі уваги багатьох педагогів –дошкільників. Адже одним із завдань дошкільної освіти є формування дитячої творчості, вміння створювати і реалізовувати власні задуми, спираючись на свій життєвий досвід. Образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб розвитку творчих здібностей дітей. Одне з найулюбленіших занять дітей – малювання. Діти охоче погоджуються на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться до роботи. Проте ще цікавіше для дітей малювати незвично: пальцями, долоньками, паличками, штампами і т.д. Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна. Термін «нетрадиційний» — означає використання матеріалів, інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими. Існує безліч технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність в тому, що вони дозволяють дітям швидко досягнути бажаного результату. Досвід показує, що малювання нетрадиційними матеріалами дозволяє дитині: • отримувати незабутні позитивні емоції; • активізувати художній потенціал; • привчитися до творчості; • розвивати думки (як ще можна зобразити? як інакше?); • розвивати самостійність; • розвивати уявлення; • розвивати дрібну моторику рук; • проявити індивідуальність (немає однакових робіт); • позбутися психологічних меж, страхів (раптом не вийде так, як потрібно). Мета вихователя – спонукати дітей вдосконалювати свої малюнки шляхом експериментування, самостійного пошуку, застосовування різних матеріалів у процесі роботи. Звичайно ж, це робота не одного дня, а поступова наполеглива праця. Вона приносить радість, бо це творчий процес. Неординарність, індивідуальність є проявом того особливого, що якраз і відображає талановитість та обдарованість дітей. Даний напрямок роботи спрямований на розвиток у дошкільнят творчості, в результаті, якої дитина створює нове, оригінальне, проявляє уяву, реалізує свій задум, самостійно знаходить засоби для його втілення. Кожен дошкільник - це маленький дослідник, з радістю і здивуванням відкриває для себе незнайомий навколишній світ. Чим різноманітніше дитячі заняття, тим успішніше йде їх розвиток, реалізується потенційні можливості і перші прояви творчості. Образотворча діяльність приносить багато радості маленькій людині, потреба в малюванні закладена у дітей на генетичному рівні, копіюючи навколишній світ, вони вивчають його. Стандартний набір образотворчих матеріалів і способів передачі інформації недостатньо для сучасних дітей, так як рівень розумового розвитку і потенціал нового покоління став набагато вище. Тому необхідно вибудувати систему роботи з дітьми з малювання роблячи акцент на використання нетрадиційних способів малювання. Тут присутній елемент незвичайності, що дозволяє в роботі відійти від умовних рамок, і тим самим викликати інтерес у дітей. Важливою умовою дитячої творчості служить естетичне середовище в дитячому саду. Особливу увагу треба приділити створенню умов для самостійної образотворчої діяльності дітей, надавши їм більше найрізноманітнішого матеріалу. З огляду на те, що на формування образу впливають художнє слово, музика, необхідно збагатити зміст відповідних куточків. Виготовити дидактичні ігри, посібники, які використовуються в попередній роботі. Підготувати серію репродукцій картин художників, слайди, книги для дітей про мистецтво. Все це дозволить прищепити дітям почуття прекрасного. Перш ніж дитина почне безпосереднього зображення будь-якого об'єкта чи явища, висловлюючи при цьому своє особистісне ставлення до нього, у нього повинен скластися його конкретний образ. Ці уявлення дитина отримує з навколишньої дійсності в процесі спостереження, спілкування, дослідження. При цьому важливо поставити кожну дитину в активну позицію, спонукають в ньому дослідне ставлення до навколишнього. Важливо викликати у дітей емоційний відгук. В процесі роботи склалася певна структура заняття. 1- ий етап-початок заняття. Його мета: зацікавити дітей викладом того, в чому полягає завдання і як її здійснити. 2 – ий етап-реалізація ідей. Кожен художник сам пробує уявити, зрозуміти власне ставлення до заданої теми і зобразити задумане й свідоме в реалізованій роботі. Участь педагога полягає в тому, щоб допомогти дитині відкинути звичні стереотипи рішення знайти свій варіант. 3 - етап - заключний, аналіз робіт. Тут важливо вміння виразно описати образ, передати настрій і власне ставлення до зображуваного. Пряму оцінку необхідно замінити похвалою, підтримкою, обговоренням. Аналізуючи один одного, важливо не забувати про шанобливе ставлення. Малювання спонукає дітей до творчості, вчить бачити світ в живих фарбах. Часто несе в собі і елементи психотерапії- заспокоює, відволікає, займає. Необхідно розвивати здібності дитини образно сприймати світ, придумовувати нові сюжети. При навчанні навикам малюванні не слід забувати, що малювання для дітей- перш за все гра. Не треба обмежувати дитячу свободу. Потрібно надати малятам поекспериментувати. Тому на заняттях з малювання необхідно знайомити дітей з нетрадиційними техніками зображення, маніпуляціями з різноманітними матеріалами. 2. Знайомство з нетрадиційними техніками малювання У дошкільному закладі можна використовувати такі нетрадиційні техніки малювання, а саме: монотипію, малювання на вологому папері, малювання пальцями, восковими олівцями та аквареллю, зім’ятим папером, свічкою, зубною щіткою, квачиком, ватними палочками, кляксографія, ниткографія, тампонуванню, крапковому малюнку тощо. Крім того, використовують нетрадиційні матеріали й засоби зображення: пробки від пластикових пляшок, від тюбиків крему, зубної пасти; листки дерев, квітів, трави, ягід; целофан; овочеві штампи й печатки; соломка; пористі губки - цікаві дітям як гра з невідомим. Це зацікавлює дітей і втягує у творчий процес. Під час малювання пальцями рук і ніг дитина одержує незвичайно почуттєву насолоду при тактильних контактах з фарбою, папером, водою. А ось декілька вправ які можуть стати в пригоді вихователям при роботі з гіперактивними дітьми. Вправа «Оживлянки» Мета: розвиток виразити свої емоції невербально. Обладнання: малюнки дітей. Інструкція. Діти малюють малюнки на різні теми або якусь обрану тему. Потім вони знайомляться із малюнками один одного. За бажанням, одна дитина пробує зобразити будь-який малюнок за допомогою міміки та жестів. Інші діти повинні вгадати, яку картину вона показує. Коментар. Цікаво, коли варіантів буде декілька. Тоді дітям можна наочно пояснити, що одне і те ж явище або предмет у різних людей можуть викликати різні почуття, але кожна людина має право на свою думку. Вправа «Спонтанне малювання» Мета: розвиток фантазії, коригування негативних переживань, зняття емоційного напруження. Обладнання: аркуші паперу різної форми (круг, квадрат, трикутник, прямокутник), ножиці, фарби, олівці, різні матеріали для аплікації. Інструкція. Протягом 10 хвилин дитина може малювати все, що їй заманеться, прикрашати малюнок аплікацією… Коментар. Спонтанне малювання допоможе вийти із депресії, знімає психологічне напруження, актуалізує почуття міри. Метою вчителя є дати дитині повну свободу, дозволити діяти так, як їй захочеться. Вправа «Чарівні ляпки» Мета: розвиток творчої уяви, мислення, мови. Обладнання: зображення ляпок (плям). Інструкція. Дитині пропонується декілька зображень ляпок. Вона повинна уважно роздивитися їх і сказати, на що вони схожі, стараючись назвати якнайбільше версій. Потім дитина сама повинна назвати найцікавішу, на її погляд, версію і пояснити, чому вона так думає. Коментар. Потрібно слідкувати, щоби версії були правдоподібними і дійсно мали схожість із названими предметами. Коли всі виговоряться, потрібно попросити дітей вибрати найбільш оригінальну ідею і пояснити, чому вони так вважають. Виграє та дитина, яка назвала більше за всіх версій або запропонувала найцікавішу. При відповіді спостерігайте, які образи виникають у дітей: цілісні, чи такі, що базуються на одній деталі, рухливі, чи ні, чи важлива для дітей форма і колір. Якщо діти оцінюють всі якості, це добре, якщо ні – підкажіть їм, покажіть приклад ( у цій кляксі можна побачити і ще щось). 3. Практична робота. Запропонувати педагогам готові форми різної тематики. З використанням різних нетрадиційних технік педагоги самостійно створюють свій малюнок. Я хочузупинитись на незвичайному і дуже цікавому прийомі -Ниткографія та розповісти про нього більш детально. Зараз ми всі разом спробуємо намалювати за допомогою ниток. Спосіб отримання зображення: опускаємо нитки в фарбу, що б вони просочилися, кінці нитки при цьому повинні залишатися сухими. Укладаємо нитку на аркуші паперу в довільному порядку, зверху накриваємо чистим аркушем паперу, кінці нитки повинні бути видні. Потягнути за кінці нитку, одночасно притискаючи верхній аркуш паперу. Домалювати необхідні елементи. Після освоєння цієї техніки з використанням однієї нитки можна ускладнювати роботу і використовувати дві і більш нитки. Для цього нам знадобиться: · два альбомних листків; · рідко розведена гуаш; · тарілочки для фарб; · пластмасові ложечки; · ниточки середньої товщини; · тканинні і паперові серветочки Приступаємо до роботи: 1. Наливаємо фарбу різних кольорів в тарілочки. 2. Опускаємо ниточку в тарілочку з допомогою ложечки і віджимаємо її, притримуючи інший кінець нитки в руці. 3. Викладаємо на лист паперу зображення з нитки, а інший кінець залишаємо вільним. 4. Так повторити стільки разів, скільки кольорів ви хочете намалювати, укладаючи ниточки акуратно на аркуші паперу. Викладати зображення з ниточок треба швидко, щоб не висохла фарба. 5. Взяти чистий аркуш паперу і накласти на лист із зображенням, злегка притримуючи рукою. 6. Зібрати в руку всі кінці ниточок і, притримуючи верхній аркуш паперу, різко висмикнути нитки. 7. За бажанням домалювати, приклеїти деталі (листочки, вазочку і т.п.) або вирізати зображення, нанесені за допомогою нитки і скласти з них композицію. Кожна з цих технік - це маленька гра. Їх використання дозволяє дітям відчувати себе розкутіші, сміливіші, безпосередніше, розвиває уяву, дає повну свободу для самовираження. Такі заняття зберігають психічну рівновагу, дають можливість безпечного виходу емоцій, при цьому дитина має можливість реалізувати свій творчий потенціал, творити так, як хочеться саме йому, бути вільним від будь-якого тиску, нав'язування чужої думки. Так само зміцнюється віра дитини у власні сили, розвивається індивідуальність, автономність. Найголовніше - діти люблять і з нетерпінням чекають занять. І це велике щастя, коли бачиш сяючі дитячі очі і знаєш, що приносиш радість і щастя в дитячі серця! Пробуйте і у вас обов'язково все вийде! 4. Рефлексія. Підбиття підсумків. Тут важливо вміння виразно описати образ, передати настрій і власне ставлення до зображуваного. Питання педагогам: • Яка техніка була використана Вами? • Чи вдалося мені втілити Вам свій задум. • Що викликало Ваші труднощі? Використана література: Журнал «Вихователь» №5 2011р. Журнал «Вихователь» №22009г. Журнал «Вихователь» №62010г Журнал «Дошкільне виховання» №2 2004р Журнал «Дитина в дитячому саду» №2 2009р. Е. А. Янушко «Малювання з дітьми раннього віку» Москва мозаїка - синтез 2010р.

«Нетрадиційні техніки зображувальної діяльності»

Семінар-практикум для педагогів на тему:

«Вихователь –професія чи покликання?»

«Щоб стати справжнім педагогом , вихователем дітей , треба віддати їм своє серце , пройти школу сердечності , тобто пізнати серцем усе , чим живе . про що думає вихованець , дитина .»

В.Сухомлинський

Мета:Формування позиції педагога, усвідомлення своєї ролі в формуванні особистості дитини, важливості роботи з батьками, родиною. Формування навичок ефективної взаємодії в педагогічному колективі, підвищення самооцінки молодого фахівця.

Хід семінару

Привітання

Здрастуйте, колеги, вихователі, друзі,

Нашу зустріч з вами вестиму я.

З гарним настроєм хто прийшов – махніть,

Хто чує мене – головою кивніть,

Хто бачить мене – прошу оком моргнути,

Хто любить дітей – ті підводяться трохи,

Хто найвеселіший – ви всім усміхніться,

Хто ввічливий – сусідові злегка вклоніться.

Міні-лекція

Навчання в педагогічних вузах націлене на передачу студентам знань з окремих методик та умінь з їх викладання. Дається курс вікової та педагогічної психології, але він побудований занадто академічно. Не вивчаються питання практичної психології.

Приходячи на роботу, молоді педагоги стикаються з багатьма новими проблемами, до рішення яких вони не готові. Вони повинні навчитися спілкуватися з дітьми і тримати в групі дисципліну, грамотно взаємодіяти з колегами та адміністрацією. Їм потрібно навчитися переносити психічні навантаження, пов’язані з навчально-виховною роботою, завжди бути «в формі», уміти швидко відновлювати працездатність. Вони повинні уміти триматися в конфліктних ситуаціях, уміти стримуватися, розбирати і залагоджувати протиріччя. Вони мають, на кінець, любити своїх вихованців, не дозволяти собі зриватися, дратуватися та гніватися.

На мій погляд, можна виділити три ситуації, коли молоді педагоги найчастіше потребують допомоги. По-перше, це вміння контролювати особистий психічний стан. Тобто це вміння сконцентруватися, переключитися, знати релаксаційні прийоми для зняття напруги і т. д. По-друге, це ситуації, в яких педагог взаємодіє з іншими людьми (дітьми, батьками, колегами, адміністрацією). При цьому друга ситуація ніби накладається на першу: спілкуючись з іншими людьми вихователь повинен вміти керувати собою. По-третє, для педагогічної діяльності характерні ситуації, в яких педагог управляє не лише собою, а й іншими людьми, коли він не тільки передає певні знання – для цього достатньо володіти методикою, а розвиває мислення, формує особистість дитини.

Звичайно вміння вести себе в цих ситуаціях прийде з досвідом. Обговорення:

- Чи здається вам ситуація знайомою?

- Що саме вам здається знайомим?

- Ваші перші враження про свій робочий день?

Вправа «Спогади»

У професії педагога найчастіше зустрічається ще один значний недолік – його дорослість. Вихователь підходить до дитини з чужого, незрозумілого їй «світу дорослих», де на кожному кроці – правила, вимоги, контроль. Цей світ дитині не зрозумілий і тому викликає збентеження або агресію, бунт. Частіше пригадуйте своє дитинство, своє враження, свої переживання. Психологічно ви наблизитеся до своїх вихованців, при цьому не втратите свій авторитет та роль ведучого. Під час гри намагайтеся грати роль дитини, триматися з ним на рівних, разом обсудіть правила. Це дасть можливість дитині відчути себе партнером, лідером нарівні з вами.

Вправа «Розподіл та переключення уваги»

Спостерігаючи за роботою вихователя, можна помітити, як він бігає від одного гурту дітей до іншого, часто не розуміючи і не помічаючи причини виникнення сварки. Тому дуже важливо навчитися розподіляти свою увагу. Бачити, так би мовити «потилицею». Для тренування цього виду уваги можна виконувати таку вправу: ввімкніть телевізор і розкрийте незнайому книжку. Спробуйте одночасно читати книжку і «краєм ока» дивитися телевізор. Прослідіть за собою, через який час ви стомилися. Якщо через 4 – 5 хв., то розподіл уваги у вас розвинений слабо. Потім спробуйте пригадати і записати на папері про що ви читали і що бачили по телевізорі. Якщо будете регулярно виконувати цю вправу, через місяць ваш розподіл уваги покращиться.

Вихователь ще має вміти швидко переключатися з одного виду діяльності на іншу. Щоб добре справлятися з цим завданням потрібно тренувати переключення уваги: займіться арифметичними діями протягом 3 – 4 хв., а потім без переходу починайте читати газетний текст. Зупиніться. Перевірте свої приклади, а також детально пригадайте текст.

Також не забуваймо про поради арт – терапії :

- Якщо відчуваєте втому – малюйте квіти ;

- Якщо гніваєтесь – лінії;

- Якщо вам страшно – в'яжіть ;

- Якщо відчуваєте неспокій – складайте у техніці орігамі;

- Якщо впадаєте у відчай – малюйте дороги ;

- Щоб розслабитися – малюйте візерунки;

- Щоб відновити сили – малюйте пейзажі;

- Щоб систематизувати думки – кресліть квадрати ;

- Щоб сконцентруватися – малюйте крапками;

- Щоб урівноважити сильні почуття – малюйте крейдою;

- Щоб виплеснути емоції – малюйте фарбами.

Проблемні ситуації ( поділ на команди )

Ситуація 1.

Сергійко й Оксанка тримаються за велосипед, кожен тягне його до себе. Ще мить – і вибухне сварка. Назріває момент втручання дорослого. Як вчинити по справедливості.

Ситуація 2.

Чотирирічний Миколка обережно береться за вуздечку, ласкаво гладить коня і везе його по килимі. Але…

- Діти, час сідати за стіл. Йдемо мити руки.

У Миколки ледве сльози не бризнули з очей: не встиг погратися! Вже кілька разів вихователь нагадав усім, що час складати іграшки, а Миколка ніяк не може відійти від красеня, що так сподобався.

Ситуація 3.

Маленька Оксанка вередує:

- Не буду пити з цієї чашки! Хочу з тієї (показує на чашку з незвичайним малюнком). Вихователь умовляє дівчинку, розхвалює малюнок на чашці, яка стоїть перед нею. Але бажаного результату немає.

(Обговорення результатів та відповідей вихователів )

Вправа «Настрій»

Однією з напружених форм роботи – є робота з батьками. Спілкуючись з батьками, вихователь має чітко, аргументовано викладати свою думку. При цьому враховувати вік, освіту, виховання батьків. Це так звані «бар’єри спілкування». Але і це, в окремих випадках, не позбавить неприємного спілкування.

Уявіть ситуацію: декілька хвилин назад у вас відбулася неприємна розмова з мамою вихованця. В бесіді з нею ви говорили про виховання в сім’ї, про те що вседозволеність, яка культивується у сім’ї ні до чого доброго не приведе і т.д. Після всіх цих розмов, мама заявляє, що виховувати дитину мають в дошкільному закладі, а в неї на це немає часу. Ваші установки на спокійну і конструктивну бесіду зруйновані.

Як зняти неприємне враження та відновити рівновагу? Візьміть кольорові олівці і чистий аркуш паперу. Розслаблено, лівою рукою намалюйте абстрактний сюжет – лінії, кольорові плями, фігури. Уявіть, що своє роздратування, свій сум ви переносите на папір. Важливо при цьому повністю зануритися в свої переживання, вибрати колір і провести лінії так, як вам хочеться, в повній відповідності до настрою. Малювати потрібно 3 – 4хв. Потім переверніть папір і на чистій стороні паперу напишіть 5 – 7 слів, які відображають ваш настрій. Довго не думайте; необхідно щоб слова виникли спонтанно, без спеціального контролю з вашого боку.

Після цього ще раз погляньте на свій малюнок, ніби знову переживаючи свій стан, перечитайте слова, а потім із задоволенням, емоційно розірвіть листок.

Портрет сучасного вихователя

(коллаж осіннього дерева з листочками)

А тепер давайте намалюємо портрет сучасного вихователя. Яким він має бути? Якими якостями володіти? Що знати і вміти?

- Педагог – новатор , ерудований , освічений , добрий , толерантний , оптимістичний , креативний , динамічний , чесний , щирий , порядний , справедливий , емоційний , організатор, любить дітей , цілеспрямований , здатний до самоосвіти , і т.д.

А тепер будь ласка послухайте один гарний твір :

Уроки метелика

Одного разу у коконі з’явилася маленька щілина. Людина, яка випадково проходила повз, досить довгий час стояла і спостерігала, як через маленьку щілину намагається вилізти метелик. Пройшло багато часу, метелик начебто покинув свої зусилля, а щілина залишилася усе такою ж маленькою. Здавалося метелик зробив усе що міг, і що сил у нього більше не лишилося.

Тоді людина вирішила допомогти метелику, і взявши ніж розрізала кокон. Метелик у той же час вийшов з нього, але його тільце було слабке та немічне, а крила були прозорими й ледь рухалися.

Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила метелика розправляться, і він полетить. Але цього не сталося!

Решту життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої не розправлені крила. Він так і не зміг літати.

А все через те, що людина, бажаючи йому допомогти, не розуміла того, що зусилля, які необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з тіла перейшла в крила й щоб він зміг літати. Життя змушувало метелика із зусиллям залишити оболонку, щоб надалі він міг рости і розвиватися.

Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам було дозволено жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені.

- Я просив сил… А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.

- Я просив мудрості… А життя дало мені проблеми для вирішення.

- Я просив багатства… А життя дало мені мозок і мускули, щоб я міг працювати.

- Я просив можливість літати… А життя дало мені перешкоди, щоб я їх переборював.

- Я просив любові… А життя дало мені людей, яким я міг допомогти.

- Я просив благ… А життя дало мені можливості.

- Я не отримав нічого з того, що просив. Але я одержав усе, що мені було потрібно.

Враження від семінару

На окремих аркушах напишіть свої враження.

Що сподобалося? Що ні? Чого ви бажаєте людині, яка підготувала семінар?

СЕМІНАР - ПРАКТИКУМ

Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників

(семінар – практикум для педагогів)

Мета. Створювати умови для розвитку комунікативної культури педагогів. Ознайомлювати з базовими положеннями теорії спілкування. Формувати навички ефективної взаємодії. Розвивати комунікативні вміння за допомогою ігрових методів навчання. Поглиблення та систематизація знань педагогів щодо змісту Базового компонента дошкільної освіти, формування їх професійних умінь щодо використання ефективних підходів для розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку; вдосконалення педагогічної майстерності вихователів. Підсилювати професійну мотивацію.

Хід семінару – практикуму

1.Привітання. Повідомлення теми, плану та правил роботи.

«Комунікативно – мовленнєвий розвиток дошкільників»

Організаційний блок

Теоретичний блок

- Про психологічні аспекти мовленнєвого розвитку дітей раннього та дошкільного віку. (Губаль С. В.)

- Класифікація мовленнєвих занять. ( Басюк Л. В.)

- Засоби й методи роботи з розвитку мовлення ( всі вихователі)

- Інтерактивні технології розвитку мовлення ( Качур М.В.)

- Рекомендації вихователям щодо забезпечення ефективності мовленнєвих занять.

Практичний блок.

Об’єднання в групи за висловлюванням про мову.

2. Вправа «Про себе – що в імені моєму. Мої очікування»

Мета: встановлення контакту між учасниками групи, розвиток навички міжособистісної взаємодії.

Час виконання: 5 хвилин

Опис вправи

Ведуча. Ми всі з вами знайомі, але я хочу запропонувати вам познайомитися ще ближче, дізнатися щось нове один про одного. Я пропоную вам презентувати своє ім’я розказати, що воно означає, хто вам його дав.

Ведуча. Звісно, у кожного з вас є певні очікування щодо нашого семінару. Можливо, хтось хоче отримати нову інформацію, ознайомитися з новими термінами, дізнатися про досвід своїх колег. Тому запишіть свої очікування ось на цих сніжинках. Прикріпіть їх на нашому дереві очікувань.(Звучить музика).

Свої очікування учасники пишуть на запропонованих сніжинках, які ведучі прикріплюють на «дерево очікувань».

Примітка: у процесі виконання вправи доцільно використати інтерактивний метод «Мікрофон».

Тренування комунікативних умінь

3. Мотивація до роботи

Притча «Про рай і пекло»

Одного разу мудрець попросив Господа показати йому рай і пекло. Господь відвів мудреця до приміщення, де нестерпно страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною кашею. Люди мали ложки, але вони були довші за руки, і жоден не міг втрапити ложкою до рота. «Так, це справжнє пекло!» — подумав мудрець.

Потім вони зайшли до іншого приміщення, де всі були ситі й веселі, хоча там стояв такий самий казан, а люди мали такі самі довгі ложки. Що ж робило життя цих людей райським? Придивившись, мудрець побачив — вони годували одне одного!

Ці люди вміли взаємодіяти. Перевіримо, чи вмієте взаємодіяти ви.

4. Евристична гра «Метафора»

Ведуча. Ми майже не задумувалися про те, яке значення в нашому житті має метафора. Влучна метафора – це не лише атрибут художнього твору, а й постійний супутник майже будь-якого висловлювання.

Скільки виразів ми проговорюємо, навіть не замислюючись над тим, що це метафора. «Шукати спільну мову», «розпочати з чистого листа» – ми дуже часто вживаємо їх у розмові. Ці влучні вислови допомагають відобразити індивідуальні особливості бачення світу, себе, оточення. Тож пропоную пограти в гру.

Ведуча пропонує групам закінчити речення «Робота для мене – це …» будь-якою метафорою, що містить у собі три яскравих та влучних образи, пов’язаних із:

- харчуванням;

- геометричною фігурою;

- однією зі сторін людських взаємин.

Ці пов’язані між собою образи мають повністю відображати сприймання учасниками своєї педагогічної діяльності через метафору.

Кожна група має висловити свою думку.

5. Доповідь психолога

- Про психологічні аспекти мовленнєвого розвитку дітей раннього та дошкільного віку. (Губаль С. В.) (Доповідь додається)

6. Вправа «Рецепти педагогічної кухні»

Ведуча. Кожна з нас – жінка. Ми всі варимо борщ, використовуємо однакові інгредієнти, але смак у всіх страв виходить різний. Отже, мабуть, знань лише одних інгредієнтів недостатньо. Хочеться знати декілька професійних секретів. Ми всіх раді бачити на нашій педагогічній «кухні», і сподіваємось, що робота біля «плити» для вас – заняття не нове. Щоб з’ясувати, чим саме ви запропонуєте посмакувати, чого очікуєте від роботи, пропоную виконати наступну вправу.

Кожна група має створити певний «рецепт», за яким слід діяти вихователю, щоб провести цікаве та змістовне заняття з розвитку зв’язного мовлення. А також, які «смаколики» має використати вихователь, щоб заняття пройшло ефективніше.

Групам пропонується представити свої пропозиції у творчій формі: наповнити символічні каструлі необхідними інгредієнтами. На кожній кухні має бути шеф-кухар, якого обирають серед колег, Його завдання – керувати процесом.

По завершенні виконання вправи команди обговорюють рецепти, доповнюють одне одного, звертаються по допомогу до присутніх у залі.

Ведуча. Шановні колеги! Таким бурхливим, цікавим було наше обговорення. Дозвольте вам запропонувати універсальний рецепт у роботі педагога.

Щоб додати гостроти та насолоди до кожного виду роботи, яку проводять з дітьми, покладіть у нього ложечку гарного настрою, дрібку розсудливості, обов’язково додайте гри й рясно притрусіть усе добрим гумором. А тепер влийте любові до дітей і збийте все енергійними рухами, не допускаючи застою. Поставте вашу страву на вогонь дитячих сердець, прикрасьте її усмішками, родзинками та гілочками радості. перед подачею «приготованої страви» дітям – подбайте про сервірування «столу» спокоєм, самовідданістю та педагогічним професіоналізмом.

Додержуйтесь цього рецепту, стежте за співвідношенням інгредієнтів при підготовці до будь-якої роботи з дітьми.

Смачного вам, шановні колеги! Нехай вам смакує педагогічна праця та творчість!

7. Доповідь.

- Класифікація мовленнєвих занять. ( Басюк Л. В.)

(Доповідь додається)

8. Вправа «Дерево».

Мета: забезпечення розуміння учасників тренінгу змісту (сутності) ключових понять з освітньої лінії «Мовлення дитини».
Час виконання: 15 хвилин. Опис вправи. Перед вами дерево, яке символізує Базовий компонент, гілки дерева – освітня лінія «Мовлення дитини». Оскільки ми сьогодні на нашому занятті розглядаємо освітню лінію «Мовлення дитини», то на наших гілках ви маєте прикріпити сніжинки, які відображають засоби і методи роботи з розвитку мовлення. (по групах)

9. Доповідь.

- Інтерактивні технології розвитку мовлення ( Качур М.В.)

(Доповідь додається)

10. Вправа «Інтерактивні технології розвитку мовлення дітей дошкільного віку

10.1. Мовленнєві «перлинки»

Завдання для груп. Вибрати приказки та прислів’я про мову або слово.

І група

Любов - не пожежа, займеться - не потушиш.
* * *
Не з багатством жить, а з людиною!
* * *
Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка!
* * *
Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти.
* * *

Найбільше багатство - здоров'я.
* * *

Без мови не підійдеш і до корови.

***

Чесне діло роби сміло!

***

Язик свербить сказати, та треба мовчати.

***

Лихо говірливому, та не добре й мовчазливому.

***

До першого грому земля не розмерзається.

***

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

***

Нема кращого друга, як вірна супруга.
***

Слова ласкаві, та думки лукаві.

***

Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже.

***

Нова хатка - нова гадка.

***
ІІ група

Вола в’яжуть мотузками, а людину – словами.

***

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

***

Для приятеля нового не пускайся старого.
* * *
Здоров'я всьому голова.
* * *
Щебече як соловейко, а кусає як гадюка;

***

Ні купити, ні заслужити.

***
Янгольський голосок, та чортова думка

***

Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.

***

Без вірного друга великая туга.

***

На його слові можна мур мурувати.

***

Любов, як перстень, не має кінця.
* * *

Не бачила оком, не плещи язиком.

***

Де руки й охота, там скора робота.

***

Стережися чоловіка, що не говорить, і собаки, не гавкає.

***

Без хазяїна й двір плаче.

***

Шабля ранить тіло, а слово – душу.

10.2. Ігротека, ігри, що спрямовані на розвиток зв’язного мовлення, формування вмінь комунікативної діяльності.

Дібрати близькі за значенням слова (синоніми) до слів:

1.занедужала – … (захворіла)

одказує – … (відповідає)

палав – … (горів)

канючити – … (просити)

теревенити – … (розмовляти)

2.рипнули – … (скрипнули)

плакати – …( ридати)

приголубити – … (пригорнути)

вештатися – … (бродити)

волає – … (кричить)

Змінити вираз близьким за значенням словом:

3.сильна метелиця – … (хуртовина)

велике нещастя – … (горе)

сильний дощ – … (злива)

буря на морі – … шторм)

дощ із блискавкою – … (гроза)

4.стукнуло в голову – … (пригадати)

плутатися під ногами – … (заважати)

повісити носа – …(розстроїтися)

корчити дурника – … (прикидатися)

слізьми вмиватися – … (горювати)

10.3. Вправа «Метафора»

Завдання: завершити порівняння

5.Небо синє, наче … (море)

Повітря тепле, наче … (парне молоко)

Сніг пухнастий, наче … (пух)

Річка блищить, наче …(дзеркало)

6.Дівча гарне, наче … (калина)

Ведмедик м’який, наче … (подушка)

Плаття оранжеве, наче … (апельсин)

Сік холодний, наче … (лід)

10.4. Вправа «Скажи інакше»

7.Срібні хмари – … сирі хмари

Срібне волосся – сиве волосся

Волошкові очі – … сині очі

Язик свербить – … хочеться сказати

8.Золоте серце – … добре серце

Замилювати очі – … хитрувати

Пекти раки – … червоніти від сорому

Упасти з неба - … несподівано з’явитися

10.5. Вправа «Відгадай слово»

9.Пухнастий, пречистий, іскристий, холодний … (сніг)

Лютий, пекучий, тріскучий … (мороз)

Морозяний, сонячний, світлий, короткий … (день)

Чисте, блакитне, безмежне … (небо)

10.Чорна, снігова, важка, велика … (хмара)

Запашний, білий, смачний … (хліб)

Червоне, солодке, соковите … (яблуко)

Милозвучна, мелодійна, багата, рідна … (мова)

10.6. Вправа «Продовж вислів».

Мета: сприяти розвитку сміливості у висловлюваннях, допитливості та гнучкості думки. Час виконання: 5 хвилин.

Опис вправи.

Ведуча. Перед вами прислів'я, а ваше завдання - закінчити його на власний розсуд, використовуючи при цьому гнучкість думки та образність слова.

11.Менше говори, більше... (слухай, думай, працюй).

Хто любить працювати, тому... (нема часу сумувати, не доведеться голодувати).
Не смійся з іншого, щоб... (не сміялися з тебе).

Не кажи того, чого... (не знаєш).

Менше говори - більше... (зробиш, почуєш).

12.Не соромся питати про те, чого... (не знаєш, не чуєш).

Що менше думок, то більше... (пліток, теревенів, балачок).

З мудрим говорити, що ... (мед пити, розуму набратися). •

Солодкими словами можна... (виманити й гадюку, брехню розказати).

11. Підсумок. Бджола і Шершень

Читання байки «Бджола та Шершень».

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Ведуча. Часто кажуть, що педагоги – це не просто професія, а покликання. Подібно до Бджоли, педагог завжди зорієнтований не лише на результат, а й на процес діяльності. Ніколи не чекайте вдячності від дітей та їхній батьків за проведену роботу. Адже більша радість – збирати мед, ніж його споживати.

У вас на столах є чудові бджілки-трудівниці. На відерцях напишіть , що було для вас медом під час проведення семінару. Будимо вірити у те, що всі методичні рекомендації, які ви сьогодні отримали ви використаєте у своїй роботі, це принесе результат у роботі з дітьми.

Семінар-практикум

«Впроваджуємо патріотичне виховання в

освітньо-виховну роботу закладу»

Підготувала:

вих.-методист

ДНЗ №28:

Дідик С.М.

м.Ужгород-2017

Мета: підвищувати рівень професійної компетентності педагогів щодо завдань і напрямів патріотичного виховання дошкільників; продовжувати формувати вміння застосовувати одержану інформацію в педагогічній діяльності; розширити знання педагогів про національні свята,традиції.

Хід семінару

l. Організаційний блок.

Вихователь-методист повідомляє тему та мету.

Правила поведінки на семінарі

1. Кожен має право на свою думку.

2. Обговорюємо сказане, а не людину.

3. Ми всі – партнери.

Вправа «Гора»

Мета: визначити сподівання й очікування учасників щодо семінару.

Опис вправи. Учасники обирають по одному стікеру будь-якого кольору, пишуть свої очікування від семінару та прикріплюють на підніжжя гори.

ll. Теоретичний блок.

1.Доповідь на тему: «Стан патріотичного виховання у дошкільному закладі» (вих.-методист)

«Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися,

але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо»

В.Сухомлинський

Виховати свідомого громадянина і патріота, означає сформувати в дитини комплекс знань, особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

Йдеться про патріотизм, як моральну якість, яка має інтегральний зміст.

З огляду на це, в педагогічній роботі поєднано: ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавством, засобами мистецтва, практичною діяльністю дітей (спостереження, трудова, ігрова та творча діяльність), національними та державними святами.

Основними напрямами патріотичного виховання у дошкільному закладі є:

- формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

- краєзнавство;

- ознайомлення з явищами суспільного життя;

- формування знань про історію держави, державні символи;

- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

- формування знань про людство.

Становлення особистості та виховання національно-патріотичних якостей, не можливо забезпечити без виховання любові до своєї родини, без опори на традиції духовності, якими багата історія та культурна спадщина України.

З метою забезпечення дошкільного навчального закладу матеріалами з питань формування основ національної свідомості дошкільника, знань про державну та національну символіку України, в методичному кабінеті нашого закладу зібрано:

- науково-методична та художня література; нормативно-правові документи з питань громадянського виховання, посібники з українського народознавства, конспекти занять, сценарії свят та розваг.

- демонстраційно-ілюстративний матеріал: «Державні символи України», «Вироби народних промислів і ремесел України», «Символи, обереги України», «Українське народознавство» «Зелена аптека», «Українське народне вбрання», «Дерева, кущі, гриби», «Народні свята».

Відповідно до змісту програми «Українське дошкілля» у всіх вікових групах розробився перспективно-календарний план на навчальний рік, у якому відображена робота по ознайомленню дітей з українською народною культурою, традиціями і обрядами. Така робота проводиться під час занять: з мовленнєвого розвитку, художньо-естетичного, пізнавального та в ігровій діяльності.

Заслуговує на увагу відбиття у річному плані національних свят. Що кварталу у закладі проводяться розваги, тематика яких відображає національні традиції: «Нащадки козацької слави», «Козацькому роду, нема переводу» та інші.

Розпочато навчально-виховний процес 2017-2018 навчального року тематичним заходом «Україна єдина країна».

Традиційним для закладу, стало святкування народних свят: Святого Миколая, Стрітення, Масляна; організація виставок (витинанки, вишивки, малюнки, поробки) до Шевченківських днів, днів Паски.

Неабияке значення для виховання свідомого громадянина, є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам’яті про тих хто загинув, захищаючи Вітчизну, поваги до захисників воїнів АТО.

Ознайомлення з рідним містом – один із засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом, емоційно - практичним шляхом. Проводяться екскурсії в музей , дитячу бібліотеку, до пам’ятника Т.Г.Шевченку. Діти нашого закладу є учасниками у святкуванні міських та державних свят.

З метою ознайомлення дошкільників із традиціями народної педагогіки, виховання в них ціннісного ставлення до родини та сприяння усвідомленню взаємозв’язку поколінь, згідно річного плану, проведено родинне свято.

Завдяки активізації виховної роботи у закладі, саме патріотичність має стати провідником усвідомлення своєї причетності до життя країни, її державності, народу, його культури й традицій.

Заклавши зерно морального та національно-патріотичного виховання дошкільника, сподіваємося, що з них виростуть справжні патріоти, які люблять свою Україну, пишаються нею.

2.Доповідь на тему: «Патріотичне виховання засобами музики»(музкерівник)

Музичне мистецтво у педагогіці є важливим та ефективним засобом виховного впливу на дитину. Ввести маленьких дітей у чарівний світ музики, виховувати на її основі добрі почуття, прищеплюючи моральні якості – яка це вдячна і разом з тим важлива справа.

Під морально – патріотичним вихованням ми розуміємо процес сприяння морально – патріотичного становленню людини, формування в неї таких якостей:

- моральних почуттів (сумління, обов’язку, віри, відповідальності, громадянськості, патріотизму);

- моральне обличчя (терпіння, милосердя, толерантність);

- моральні позиції (здатності розрізняти добро і зло, виявляти самовідданість, готовність до подолання життєвих випробувань);

- моральної поведінки ( готовності служіння людям і Вітчизні, проявів духовної стійкості, доброї волі).

Одне з завдань музичної освіти – формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку засобами музики.

Саме в дошкільному віці формуються задатки моральності, розуміння того, що таке «добре» і що таке «погано».

Мета музичного керівника в дошкільному закладі полягає не у вихованні окремих талантів,а в тому, щоб усі діти полюбили музику, щоби для всіх вона стала духовною потребою.

Те, що згаяно в дитинстві, ніколи не надолужити в роки юності й тим більше в дорослому віці. Чуйність, сприятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибша, ніж у пізніші періоди розвитку особистості. Одним із головних завдань музичного керівника є виховання потреби в прекрасному, яка визначає весь устрій духовного життя дитини, її взаємин у колективі.

Потреба в прекрасному утверджує моральну красу, народжуючи нетерпимість до всього вульгарного, потворного.

«Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна вчинити погано» - говорить народна мудрість.

Усі види музичної діяльності можуть бути задіяними як засоби патріотичного розвитку, проте основним видом лишається слухання музики.

Чим раніше дитина отримає можливість познайомитись з українською класичною та народною музикою, тим більш успішним стане її загальний та патріотичний розвиток. Маленькі діти мають обмежені уявлення про почуття та переживання людини, які проявляються в реальному житті. Науковці зазначають, що діти дошкільного віку віддають перевагу життєрадісним, маршовим творам та веселим пісням. Далі ідуть патріотичні пісні, пісні героїчного характеру та лише на третьому місці – ліричні, спокійні твори та пісні. Це значить, що в дітей необхідно розвивати здатність до співпереживання чужої радості, горя, любові до ближнього. У міру накопичення музичного досвіду в дітей розвивається емоційний відгук на твори. Емоційна чуйність до музики допомагає зрозуміти, пізнати серцем та розумом художні твори.

В Україні духовне – моральне виховання традиційно здійснюється на основі релігії, фольклору. Слухаючи народну, духовну музику та твори великих, українських композиторів, в основу яких лягла народна пісня, казка, легенда, малята освоюють безцінний культурний досвід поколінь, усвідомлюють і опановують народну мелодію, хвилювання простих українських людей, оспівування краси рідної природи.

Мета заняття з дітьми народною музикою – не лише познайомити їх зі зразками фольклору, а й прищепити любов до ближнього, уміння виразити свої почуття за допомогою голосу, жесту, руху, тобто виховання музичних і творчих навичок.

Для реалізації завдань по морально – патріотичного виховання дошкільникам необхідний комплексний підхід, який здійснюється в нашому дошкільному закладі на заняттях, у грі, на прогулянці, під час свят та розваг. На святах порушувались декілька тем: «Любов до дня Незалежності», «Любов до Матері», «Любов до Батьківщини». Нам хочеться, щоб малюки знали Батьківщина – це все, що їх оточує, рідні та близькі люди, які піклуються про них, рідна природа, рідна мова, пісні та вірші, музика й танці – усе вчить дитину пишатися надбаннями свого народу й бережно ставитися до них .

Послідовна, систематична, добре організована робота з патріотично – морального виховання в нашому закладі сприяє естетичному та інтелектуальному розвитку дітей, розвиває творчу та пізнавальну активність, формує усвідомлене ставлення до сприйняття музики, інших видів мистецтва.

Це наповнює дітей радістю, відкриває безкрайній світ добра, світла, краси та навчить їх творчо змінювати навколишній світ. Сучасні діти мають стільки електронних забавок, що їх складно чимось зацікавити. Але справжньою дивовижною на противагу модним іграшкам можуть стати старовинні музичні інструменти. Діти, затамувавши подих, слухатимуть історії про те, як вони з’явилися, розглядатимуть їх, самотужки пробуватимуть вдихнути у народний інструмент новітнє звучання. Бо душа маленьких українців має коріння роду – тож у ній природними обертонами озивається автентична музика. Чи можна назвати справжнім патріотом людину, яка свою любов до країни, в якій живе, виявляє лише тим, що вдягає вишиванку та зворушливо співає Державний гімн? Напевно, цього не достатньо. Бо патріотизм – широке поняття, деякі складові якого взагалі неможливо пояснити: трепетне ставлення до деревця, яке росте у батьківському саду, або щемливої маминої колискової, візерунків на бабусиних рушниках.

Щоб виховати людину патріота ( а це є нині одним із пріоритетним напрямів роботи педагогів у дитячих садках), варто починати не з голосних фраз та патетики, а з «маленьких» справ. Наприклад, щодня крок за кроком формувати в дітей щиру любов до культурного спадку своєї родини, народу, шанобливе ставлення до традицій держави.

Бажано створити спеціальне предметно – розвивальне середовище у дошкільному закладі, де у вільному для споглядання та користування доступі будуть представлені національні вироби, музичні інструменти тощо. Їх колекція має поповнюватися не лише старовинними експонатами їз бабусиних скринь, а й сучасними предметами, створеними дітьми або їхніми родинами – оберегами, писанками, плетеними кошиками, глиняними кониками – свистунцями, сопілочками тощо.

Слід систематично ознайомлювати дітей із народними звичаями та пов’язаною з ними музичною творчістю. Доброю традицією має стати святкування в дитячому садку знакових свят, притаманних українцям. Не варто повністю дотримуватися всіх їх канонів – нехай свята будуть адаптовані до дитячого колективу, але основні їх особливості, значення діти мають знати. Лише так, із року в рік повторюючи певні дійства, дошкільники відчують причетність до традицій власного народу – що вони маленька, але важлива частинка держави Україна.

На музичних заняттях до репертуару варто обов’язково включати народну ігрову та пісенну творчість. Адже вона містить стільки унікальних прикладів? Цікавих і, незважаючи на свою давність, - сучасних. Особливу увагу слід приділити грі на народних музичних інструментах. Цей вид діяльності живить джерело неповторних музичних вражень дитини, розвиває її виконавські навички, спонукає до рухової активності.

Діти завжди хочуть дізнатися про незвичайний або ж невідомий їм музичний інструмент. Тож цікавими для них будуть бесіди, легенди, притчі, перегляд відповідних мультфільмів, спеціально змонтованих відеороликів тощо. Так діти відкриватимуть цікаві сторінки української музичної інструментальної культури, дізнаватимуться, який вигляд мають і як називаються ті чи ті народні музичні інструменти, як на них грають, в яких регіонах України вони побутують. Ці знання – не лише основа інтересу та поваги до національної музичної культури, а ще й вагоме поповнення загальної ерудиції дошкільників.

Діти, так само як і дорослі, відчувають тривожність сьогодення. Вони мріють про мир, добро і злагоду на всій землі, і насамперед у своїй Батьківщині – Україні. Ці думки актуальні навіть у святкові, урочисті миті. Аби діти любили свою країну серцем, пишалися її мовою і культурою, потрібен приклад мудрих батьків. Але й педагоги не мають стояти осторонь, сіяти в душах дітей зернята патріотизму, популяризуючи українську пісню, книжку, мультфільм тощо.

Кожен, хто вважає себе патріотом, має з повагою ставитися до минулого свого народу й щиро вболівати за його майбутнє. І щоб навчити дітей мислити, співчувати, вірити, потрібно відверто говорити з ними й на «болючі» теми.

Так, тему війни та світлих надій на мирне життя можна подати у театралізованій патріотичній композиції. Для її виконання необхідно розучити відповідні вірші, а також підготувати костюми білого кольору. Він символізуватиме дитячу чистоту й ніжність. Залу має прикрашати декоративна жовта – блакитна велика квітка. Навколо неї слід розкласти паперові пелюстки, на кожній з яких написано по літері зі словосполучення «Ми – за Мир! Діти з реквізитом у руках стають навколо квітки на одне коліно спиною до глядачів. Відтак по черзі встають, виходять на «авансцену» і промовляють свої слова. Заздалегідь можна зробити аудіо запис того, як діти декламують вірші. Цей аудіо запис можна увімкнути на святі, тоді учасники композиції пантомімою зображатимуть поетичний зміст, а глядачі сприйматимуть голоси як озвучені мрії дітлахів.

Музичні народні ігри для патріотичного виховання дошкільників.

Музичні народні ігри проводяться з дітьми всіх вікових груп. Музичним іграм присвячено дуже багато літератури.

«Тин»

Мета:виховання патріотичного почуття на основі знайомства дітей з музичною спадщиною українського народу, закріплювати народні танцювальні рухи, розвивати навички швидкого орієнтування в просторі, музичний слух, виховувати дружні взаємини, інтерес до народних, музичних ігор.

Хід гри: діти стають у 4 –ри шеренги , руки беруть хрест – навхрест – «сплітають тин». Під українську народну мелодію протилежні шеренги по черзі йдуть назустріч одна одній, уклін та повертаються на свої місця. Звучить весела танцювальна музика діти виходять зі своїх шеренг, розходяться по всій залі, танцюють, використовуючи раніше засвоєні рухи українського танцю. Як тільки музика скінчиться, кожна команда дітей займає своє місце та «заплітає тин». Перемагає той «тинок» який діти сплели раніше. Гра повторюється 3 – 4 рази.

«Подоляночка».

Мета: закріплювати вміння дітей виконувати танцювальні рухи під повний музичний супровід, розвивати музичний слух, голос, виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей із музичною спадщиною українського народу, бажання танцювати народні хороводи, інтерес до народних, музичних ігор.

Хід гри: Десь тут була подоляночка (2 кола, дитина в середині).

Десь тут була молодесенька

Тут вона впала (присідає до землі, схиляє голову на руки)

До землі припала

Личко не вмивала

Бо води не мала.

Устань, устань подоляночко (піднімається).

Умий личко як ту скляночку(імітує рух вмивання).

Візьмися у боки (підскоки на місці).

Покажи нам скоки

Та біжи до гаю

Бери дівча скраю! (Подоляночка обирає будь – яку дівчинку і міняється з нею місцями). Гра починається з початку.

«Гра з бубном».

Мета:закріпити вміння дітей виконувати танцювальні рухи, розвивати музичний слух, виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей з музичною спадщиною українського народу, бажання танцювати народні танці, інтерес до народних, музичних ігор.

Хід гри: діти стають у коло та під звучання українських мелодій передають один одному бубон. Дитина,на якій закінчується музика, дитина стає в середині кола. Звучить українська народна музика. Дитина слухає і виконує рухи відповідно до темпу і ритму музики. Дитина може собі за бажання взяти собі пару. Потім дитина стає на місце в коло, гра повторюється 5 – 6 разів.

«Котилася торба».

Мета: закріпити вміння дітей виконувати танцювальні рухи, розвивати навички швидкого орієнтування в просторі, музичний слух, виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей із музичною спадщиною українського народу, бажання танцювати народні танці, інтерес до народних, музичних ігор.

Хід гри: Котилася торба з високого горба

Кому торба попаде

Той таночок заведе.

Діти стоять у колі під музику передають один одному торбу - на кінець музики в кого торба той виходить на середину кола і танцює.

lll. Практичний блок.

Педагоги діляться на 3 команди.

Вправа «Визначте календарне свято за картинкою»

Мета: оптимізувати знання педагогів про народні календарні свята.

Опис вправи: кожна команда отримує по дві картинки, на яких намальовані характерні ознаки певних народних свят.

Завдання – назвати свято, дату святкування, 2-3 традиції, пов’язані з цим святом.

Вправа «Знавці народної кухні»

Мета: оптимізувати знання педагогів про українську національну кухню.

Опис вправи: кожна команда обговорює та складає перелік українських національних страв. Потім по черзі називають. Ведучий стежить, щоб вправи не повторювались.

Вправа « Голос країни»

Мета: оптимізувати знання педагогів про українські народні пісні.

Опис вправи: кожна команда обговорює та складає перелік українських народних пісень. По черзі співають уривок пісні (під супроводом музкерівника)

Ведучий стежить, щоб пісні не повторювались.

lV.Рефлексійно-практичний блок.

Вправа «Мікрофон»

Мета: сприяти обміну досвідом між присутніми педагогами щодо патріотичного виховання дошкільнят.

Опис вправи: педагоги по колу передають мікрофон і розповідають про свої педагогічні цікавинки, про отриманий досвід на семінарах.

Вправа «Гора»

Проводить практичний психолог.

Опис вправи: учасники беруть свої стікери з підніжжя гори і переносять або на вершину гори (очікування справдились), або на середину (якщо не дуже).

Керівник семінару разом з практичним психологом та учасниками підбивають підсумки семінару.